Щороку навесні мільйони християн готуються відзначати Воскресіння Христове. Незважаючи на сучасну глобальну взаємодію, дата Великодня залишається плаваючою й інколи різною для країн і конфесій
Про це розповідає Odesa24
Чому дата Великодня не стала сталою
У 2026 році різниця в датах знову стане очевидною: католицькі громади відзначатимуть Великдень 5 квітня, тоді як більшість православних християн в Україні — 12 квітня. Причина такої невідповідності закладена в історичних правилах обчислення свята, які поєднують церковні традиції й астрономічні ознаки.
Великдень не має фіксованої дати календаря. Його визначають як першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Сам принцип є спільним для різних церков, проте саме спосіб обчислення рівнодення і «повного місяця» відрізняється між традиціями, що й породжує розбіжності у датах.
“Вже у II столітті після Різдва Христового між християнами почали виникати суперечки щодо точної дати відзначення Пасхи. Частина християн святкувала її разом з юдеями за єврейським календарем, 14-го нісана (нісан – це перший місяць року у вавилонському і єврейському релігійному календарі, приблизно сучасний наш березень-квітень). А інші – в першу неділю після єврейської Пасхи (Песаху)”
У XVI столітті римо-католицька церква впровадила григоріанський календар, що дав точніші астрономічні відповідності. Східні церкви тривалий час користувалися юліанським календарем, який поступово «відставав» від астрономічних орієнтирів. Нині різниця між цими системами становить 13 днів, і вона впливає на церковні обчислення весняного рівнодення та датування повного місяця.
Навіть після того, як у 2023 році частина українських церков перейшла на новоюліанський календар, практика святкування Великодня залишилася такою, що не уніфікує дату одночасно для всіх християнських спільнот.
Великдень в Україні: традиції і символіка
Для українців Великдень — не лише релігійне, а й глибоко народне свято. Воно поєднує богослужбові обряди з численними народними звичаями та сімейними традиціями, які зберігають символіку відродження й надії.
- паски печуть у Чистий четвер або напередодні свята;
- у ніч перед Великоднем віруючі відвідують храм і беруть участь у богослужіннях;
- освячують кошики з продуктами перед святковим сніданком;
- поширене вітання під час свят — “Христос Воскрес!”;
Кожен атрибут свята має символічне значення: яйце — знак нового життя, паска — символ духовної радості, свічка — образ світла віри. Освячення кошиків, спільні родинні зустрічі та обміни привітаннями створюють відчуття єдності, яке не залежить від календарних розбіжностей.
Отже, різні дати Великодня в Україні та в європейських країнах — результат історичних процесів і різних календарних систем, а не різниці в християнському вченні. У 2026 році святкування відбудеться в різні дні, але головний сенс свята — відродження, надія та віра — залишиться спільним для всіх конфесій.