Одеса від початку розвивалася як багатонаціональне й багатоконфесійне місто, де поруч існували православні собори, католицькі храми, кірхи, синагоги та мечеті, а різні народи створювали унікальну міську культуру, що збереглася донині
Про це розповідає Odesa24

Як релігія формувала місто
Ще під час заснування Одеси в 1794 році на Соборній площі виділили місце для головного храму майбутнього міста — Спасо-Преображенського собору, який згодом став не тільки духовним, а й архітектурним осердям одеського центру. Різні релігійні громади формували міський простір і впливали на його обличчя: серед знакових культових споруд були Римсько-католицький собор Успіння Пресвятої Богородиці, Свято-Троїцький грецький храм, кірха Святого Павла, Вірменська апостольська церква, численні синагоги та мечеть.
Багатоконфесійність дозволяла Одесі стати місцем перетину культур, традицій та звичаїв: греки, євреї, італійці, поляки, німці та вірмени створили особливий ритм життя міста, який відчувався в кухні, ремеслах, архітектурі й святкових звичаях.
Храми як соціальні та культурні центри
Релігійні споруди в Одесі виконували не лише богослужбову функцію. При храмах організовували благодійні ініціативи, допомогу нужденним та суспільні проєкти, які були важливою частиною міської соціальної політики. Наприкінці XIX століття в Одесі діяли благодійні столові та комітети, що забезпечували харчуванням тисячі мешканців.
Окрему роль у житті міста відігравала мультикультурна гастрономія: на Грецькій, Рішельєвській та інших центральних вулицях працювали пекарні й кондитерські, де продавали грецькі пасхи, єврейські смаколики та випічку різних народів, що додавало місту особливого смаку й атмосфери.
У XX столітті багато культових споруд було зруйновано або переобладнано. Так, Спасо-Преображенський собор знесли у 1936 році, а низку храмів переоснастили під спортивні й господарські приміщення. Проте в наступні роки відбулося відновлення історичних святинь і повернення частині споруд релігійного значення, що сприяло збереженню історичної та духовної ідентичності міста.
Однією з сучасних символічних історій стала Касперовська ікона, яку підняли з-під завалів після російського удару у 2023 році: попри пошкоджене бронескло, сама святиня залишилася неушкодженою, що для багатьох стало знаком витривалості та пам’яті.
23 травня російські війська завдали ракетного удару по цивільній інфраструктурі Одещини; за повідомленнями, постраждали дев’ятеро людей, серед яких троє дітей.