Ракетно-дронова атака рф призвела до витоку технічних масел у басейні Дністра, що створює ризик для питного водопостачання Одеси та низки населених пунктів нижньої течії річки. Плями масел виявили 10 березня 2026 року у районі села Лядова Яришівської громади Могилів-Подільського району Вінницької області; походження забруднення пов’язують із ушкодженням інфраструктури Дністровської ГЕС під час атаки 7 березня. Одразу розпочато комплексні заходи з моніторингу та реагування.
Про це розповідає Odesa24
Поширення забруднення та лабораторні дослідження
За результатами візуального обстеження в різних ділянках річки зафіксовано маслянисті плями та тонкі жирні плівки: у місті Могилів-Подільський — плями на поверхні води, біля села Козлів — тонка жирна плівка, а в районі села Нагоряни — характерна масляниста плівка з «райдужним» ефектом уздовж берегової лінії та на значній частині водної поверхні. Також місцями відчувався стійкий запах технічних масел.
Лабораторні вимірювання показали перевищення допустимого рівня забруднення у районі села Нагоряни: 0,127 мг/дм³ при нормативі 0,05 мг/дм³, що становить приблизно 2,5 раза більше від норми. Для відстеження переміщення забруднення додаткові проби були відібрані у районі питного водозабору Одеси, у селі Маяки та в Дністровському лимані.
«Мінекономіки розглядає цей інцидент як черговий прояв екологічної агресії рф, що створює загрозу транскордонній водній безпеці та потребує належної міжнародної правової оцінки. росія вкотре підтверджує, що є державою-терористом, яка веде війну не лише проти України, а й проти довкілля. Ураження енергетичної інфраструктури спричинило витік технічних масел у Дністер, що створило транскордонну екологічну загрозу. Україна діє швидко та скоординовано, як на національному рівні, так і у взаємодії з Молдовою, щоб локалізувати забруднення та мінімізувати його наслідки, – наголосила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Координація дій і практичні заходи
Для оперативної координації реакції проведено консультації й узгоджено дії між центральними та регіональними службами: ДСНС, обласними військовими адміністраціями Вінницької та Одеської областей, Держводагентством, Державною екологічною інспекцією, ПрАТ «Укргідроенерго» та іншими відповідальними структурами. Після узгодження з молдовською стороною розгортаються практичні заходи з локалізації забруднення: встановлення загороджувальних бонових ліній для стримування масляних плям і застосування сорбентів для їх збору.
Проведено позачергове засідання Дністровської комісії для синхронізації дій українських і молдовських служб щодо мінімізації транскордонних наслідків. Водночас триває моніторинг нижньої течії річки та берегових зон, що дозволяє оперативно коригувати тактику ліквідації забруднення і захисту водозаборів.
Правовий та міжнародний аспект: у межах чинних домовленостей про співробітництво в басейні Дністра українська сторона офіційно поінформувала молдовських партнерів про виявлене забруднення й узгоджує подальші кроки з огляду на транскордонний характер загрози.
Значення для водопостачання: річка Дністер є одним із ключових джерел водопостачання для Одеси та Кишинева; тому потенційне поширення технічних масел створює ризики для якості питної води й безпеки водних екосистем.
Фахівці також перевірили акваторію та прибережну смугу Одеси в популярних прибережних зонах, щоб виявити можливе забруднення морської води нафтопродуктами та оцінити загрозу для пляжів і міських водозаборів. Роботи з локалізації та утилізації забруднення тривають, одночасно проводиться посилений лабораторний контроль якості води в потенційно уражених районах.
Екологічні ризики пов’язані насамперед із тим, що масляниста плівка на поверхні води обмежує доступ кисню та світла до водного середовища, що негативно впливає на водні організми і загальний стан екосистем, а також може ускладнити роботу систем очищення питної води та підвищити витрати на її підготовку для споживання.