10 червня Одеський національний академічний театр опери та балету став місцем скорботної церемонії прощання з заслуженим артистом України Владиславом Гораєм. Він загинув під час волонтерської місії на Сумщині, віддавши своє життя на допомогу захисникам України.
Про це розповідає Odesa24
Церемонія відбулася в залі театру, де протягом багатьох років звучав голос цього видатного тенора. Колеги, друзі та численні шанувальники таланту зібралися, щоб вшанувати пам’ять артиста, який поєднав мистецький дар з громадянською мужністю.
“Провели в останній земний шлях нашого друга, колегу, волонтера, неперевершеного актора і співака, батька і Людину з великої літери – заслуженого артиста України Владислава Горая”, – повідомила Одеська опера у своєму Фейсбуці.
Владислав Горай виступив на сцені востаннє менше ніж за добу до своєї трагічної загибелі. Одеська опера оприлюднила відео з цим останнім виступом, під час якого артист виконував улюблену неаполітанську пісню “O Sole Mio”.
“O Sole Mio – неаполітанська пісня, яку він так любив і виконував із надзвичайною легкістю та теплотою”, – згадували колеги про останній виступ митця, який став його лебединою піснею.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Владислав Горай активно долучився до волонтерської діяльності, підтримуючи захисників України не лише благодійними концертами, а й особистими поїздками до військових.
Трагедія сталася 8 червня, коли тенор передавав автомобіль військовим на Сумщині. Саме під час цієї волонтерської місії 54-річний артист загинув, віддавши своє життя за свою країну.
В останню путь митця проводжали під гучні аплодисменти та вигуки “Браво!” – так, як завжди зустрічали його виступи. Ця овація стала останньою даню поваги таланту, який назавжди залишився в серцях одеситів.
Творча біографія Владислава Горая вражає масштабами міжнародного визнання. У 1988 році він закінчив музично-педагогічний факультет Вінницького державного педагогічного інституту імені Михайла Коцюбинського за спеціальністю “фортепіано, вокал, диригування”.
Того ж року вступив до Одеської консерваторії імені Антоніни Нежданової в клас народного артиста України, професора Миколи Огренича, а згодом отримав диплом про закінчення аспірантури цього престижного закладу.
В оперній трупі Одеського національного академічного театру опери та балету Горай працював з 1993 року, ставши однією з провідних фігур театру. З 2000 по 2003 роки він розширював свій досвід у державному театрі опери та балету в румунській Констанці.
У 2003-2004 роках виступав в Іспанії, зокрема, завоював публіку мадридського театру “Монументаль”. Міжнародна кар’єра артиста охоплювала найпрестижніші культурні центри світу.
Владислав Горай брав участь у міжнародних оперних проєктах у Римі, Ліоні, Страсбурзі, Парижі, Амстердамі, Цюриху, Брюсселі, Лісабоні, Кишиневі, Алмати та інших столицях культури.
У 2007 році артист виступив на гала-концерті престижного фестивалю оперних співаків “Марія Бієшу запрошує” в Кишиневі. В рамках проєкту “Три тенори зі Святої Землі” гастролював у США, Канаді, Італії та Макао.
Особливо вражаючим став виступ 2008 року в Ізраїлі, де у супроводі Колумбійського симфонічного оркестру Горай співав перед аудиторією у сорок тисяч глядачів. Також гастролював у багатьох містах Великої Британії та брав участь в оперних постановках у легендарному лондонському Альберт-холі.
У 2013 році талант артиста був відзначений на державному рівні – він отримав почесне звання заслуженого артиста України. Репертуар співака налічував понад 20 оперних партій, кожна з яких стала справжнім шедевром вокального мистецтва.
Владислав Горай був лауреатом премії національного конкурсу камерної музики у Хмельницькому та лауреатом премії престижного Міжнародного конкурсу вокалістів імені Антоніна Дворжака в Карлових Варах, Чехія.
Загибель видатного тенора стала важкою втратою не лише для Одеської опери, але й для всієї української культури. Артист поєднав у собі високий професіоналізм, громадянську позицію та готовність служити своїй країні не лише мистецтвом, але й конкретними справами.