Весілля мрії в Одесі: дві наречені святкують, але без юридичного визнання

Весілля мрії та юридична драма: дві наречені в Одесі зіграли розкішне свято, але закон не дає їм жодних прав, - ФОТО

В Одеському ботанічному саду відбулося весілля двох жінок, які організували розкішне святкування, незважаючи на відсутність можливості офіційно зареєструвати шлюб згідно з чинним українським законодавством.

Про це розповідає Odesa24

Дар’я та Ніка провели розкішне весілля в Одесі, яке включало сукню, костюм та гостей. Радісну подію вони висвітлили на своїй сторінці в Instagram під профілем upoitelno.

“Ми вирішили зіграти весілля за три тижні, і всі казали, що це неможливо”, – зазначила пара.

Однак, незважаючи на значну толерантність суспільства до одностатевих шлюбів, на законодавчому рівні вони досі не визнаються офіційно. Це створює численні юридичні проблеми, через які одностатеві пари в Україні залишаються без належного захисту.

В умовах повномасштабної війни, коли питання життя і смерті постає щоденно, потреба юридичного визнання стосунків для одностатевих пар в Україні стала актуальною як ніколи. Проте, українське законодавство досі не визнає ні одностатевих шлюбів, ні цивільних партнерств, залишаючи тисячі людей без базових прав, доступних гетеросексуальним подружжям.

Бар’єри, що руйнують життя

Стаття 21 Сімейного кодексу України є основною юридичною перешкодою для легалізації одностатевих шлюбів, оскільки чітко визначає гендерний склад шлюбного союзу. Відсутність легального статусу для одностатевих союзів, згідно з порівняльним аналізом Національної асоціації адвокатів України, створює ряд критичних проблем. Особливо це відчувається під час війни для пар, в яких хоча б один партнер захищає Україну на фронті.

Критична незахищеність у медичних та військових питаннях:

  • недопуск до реанімації та ухвалення рішень: у разі поранення партнера, особа може бути не допущена до реанімації, оскільки юридично не вважається членом родини. Вона також не має права ухвалювати важливі медичні рішення;
  • компенсації та поховання: якщо військовий гине, його партнер не має права на отримання компенсації, що передбачена для членів родини, і не може вирішувати питання щодо поховання. Ці права переходять до кровних родичів, з якими військовий міг не мати зв’язку.

Майнові та спадкові проблеми:

  • спільна власність: одностатеві пари не можуть володіти майном на умовах, передбачених для подружжя. Оформлення спільної власності на нерухомість стає складною юридичною процедурою без гарантій захисту у разі розриву стосунків;
  • спадкування: у випадку смерті партнера, той, хто залишився, не є спадкоємцем першої черги. Навіть наявність заповіту не вирішує всіх проблем, оскільки спадкоємці-партнери обкладаються податком як “чужі” особи.

Виховання дітей:

  • правова невизначеність: якщо пара виховує дитину, другий партнер юридично не має батьківських прав. Це створює ризики: у разі смерті або недієздатності біологічного батька/матері, органи опіки можуть забрати дитину.

На шляху до цивільного партнерства

Оскільки Конституція України визначає шлюб як союз чоловіка та жінки, введення одностатевих шлюбів можливе лише після внесення змін до Основного Закону. Це заборонено під час воєнного стану.

Саме тому Валерія Коломієць, заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції, у 2023 році запропонувала запровадження інституту реєстрованого цивільного партнерства, що могло б стати компромісним кроком. Цивільне партнерство дозволило б одностатевим парам офіційно оформити свої стосунки та отримати ряд прав:

  • право спільного володіння майном;
  • право на спадкування;
  • право представляти інтереси партнера в медичних установах;
  • право на соціальні гарантії для сімей військових.

Суспільний та міжнародний контекст

Війна підвищила актуальність прав ЛГБТК+. Українці бачать, що представники спільноти воюють за країну, і це впливає на громадську думку: соціологічні опитування показують зростання підтримки легалізації одностатевих союзів.

Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою “Рейтинг”, 37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів, 42% виступають проти, а 33% з них – категорично проти. 22% не визначилися з відповіддю.

Крім того, прагнення України до європейської інтеграції також тисне на уряд, оскільки Європейський суд з прав людини визнає відсутність механізму легального визнання одностатевих союзів порушенням прав людини.