Питання організації майбутніх президентських виборів в Україні залишається одним із найскладніших через тривалу війну, масштабні руйнування інфраструктури та велику кількість громадян за кордоном. Центральна виборча комісія відзначає суттєві виклики, зокрема в Одесі, де через регулярні ракетні й дрон-атаки питання безпеки виборців та технічної можливості голосування стоїть особливо гостро.
Про це розповідає Odesa24
Стан виборчої інфраструктури
За даними ЦВК, в Україні налічується 33 258 виборчих дільниць на постійній основі. Із них приблизно 27 300 розташовані на підконтрольній території, 5 854 — на тимчасово окупованих територіях, а 104 — за кордоном. Війна вже залишила помітний слід на мережі дільниць: кілька сотень об’єктів зруйновано або пошкоджено.
“За час війни зруйновано і не підлягає відновленню 393 виборчі дільниці. Пошкоджена, але підлягає відновленню 1001 дільниця”, — повідомив Сергій Дубовик.
Окрім цього, ще 122 дільниці були виведені з експлуатації не через бойові дії, а з інших причин. Стан понад шести тисяч дільниць наразі неможливо оцінити через окупацію або близькість до лінії фронту. Водночас 643 дільниці вже відновлено після пошкоджень, спричинених російськими атаками.
Можливі формати голосування та строки
У ЦВК обговорюють застосування нестандартних рішень для забезпечення голосування в умовах часткової втрати традиційних приміщень. Розглядаються тимчасові споруди — мобільні пункти, малі архітектурні форми, намети та інші мобільні рішення, які вже використовують у деяких європейських країнах за необхідності.
Практичне застосування таких форматів у великих містах, зокрема в Одесі, означатиме облаштування додаткових мобільних пунктів голосування поряд зі звичними школами та адміністративними будівлями. Водночас у ЦВК наголошують, що технічна наявність місця для голосування — не єдина проблема; не менш важливим залишається забезпечення безпеки виборців і мотивація людей приходити на дільниці.
Щодо строків, у Комісії пропонують, щоб між завершенням воєнного стану та початком виборчого процесу минуло щонайменше шість місяців. Сам виборчий процес планують залишити в традиційному вигляді: 90 днів для проведення президентських виборів і 60 днів для парламентських.
- спрощення процедури зміни місця голосування для внутрішньо переміщених осіб та інших виборців;
- офіційна заборона голосування на території росії та білорусі з одночасним забезпеченням можливості голосування для українців із цих країн у безпечних державах;
- впровадження механізмів захисту від іноземного втручання у вибори;
- розробка спеціальних протоколів безпеки для роботи дільниць у прифронтових та відновлюваних районах.
У парламенті також активно опрацьовують низку законопроєктів, спрямованих на адаптацію виборчого процесу до умов війни: наразі розглядається близько двох десятків ініціатив, що стосуються процедур, безпеки та організації голосування.
Президент наголошує, що головною умовою проведення виборів мають бути гарантії безпеки для громадян. У своїх виступах він підкреслював, що технічно вибори можливі за відповідних змін у законодавстві, але першочергово держава має забезпечити захист людей та створити умови для чесного й безпечного волевиявлення.
Наразі офіційної дати президентських виборів немає; Комісія готується до кількох сценаріїв розвитку подій, а питання організації голосування в умовах тривалої війни залишається предметом суспільних і експертних дискусій.