Як відродили Трифона Зарезана на Одещині

Як на Одещині відродили свято виноградарів: історія Трифона Зарезана, - ФОТО

Свято Трифона Зарезана, яке відзначають 14 лютого, за кілька останніх десятиліть перетворилося з маловідомого обряду на яскравий символ культурної ідентичності півдня Одещини. У селах Бессарабії цей день означає початок аграрного року: чоловіки виходять у виноградники для символічної першої обрізки лози, а громади збираються на спільні обряди і святкові трапези.

Про це розповідає Odesa24

Як болгарська традиція стала одеською

Південні райони Одещини — Болградський, Ізмаїльський, Татарбунарський і Тарутинський — здавна відомі виноградними садами. Традиція Трифона Зарезана прийшла сюди з переселенцями з Болгарії в XVIII–XIX століттях: вони принесли обряд і філософію ставлення до землі, які з часом прижилися й стали частиною місцевої культури.

Колись свято мало значно скромніший вигляд і фігурувало під назвами “Трифонув день” або “Трифунці”; його більше сприймали як початок польових робіт, аніж як масштабне народне дійство. Проте з роками обряд трансформувався та об’єднав різні громади регіону.

Обряди, що збереглися крізь століття

Сучасне святкування починається з ранкового приготування: господині готують їжу і складають кошики, а чоловіки вирушають у виноградники, де виконують ритуальні дії, що символізують оновлення та добрий врожай.

Основні елементи обряду залишаються незмінними:

  • символічне обрізання трьох лоз;
  • поливання виноградної лози вином;
  • залишення хліба та рушника як символів достатку;
  • спільна трапеза просто неба.

Під час святкування обирають “царя виноградників” — шанованого господаря, якого прикрашають вінком із лози й урочисто проводять селом. Під час обходу дворів лунають традиційні побажання: “Нехай наш урожай буде багатим! Нехай наш будинок буде повною чашею!”, на що відповідають коротким, але символічним: “Амінь”.

У минулому обряд супроводжували суворі заборони: не можна було різати нічого, крім виноградної лози, не дозволялося шити або працювати з ножем у святковий день — порушення, на думку господарів, могло призвести до неврожаю або хвороб худоби.

Серед цікавих традицій також збереглися:

  • випікання святкового хліба, який катали по землі, щоб передбачити врожай;
  • спостереження за зоряним небом — ясна ніч обіцяла затримку зими;
  • обрядове освячення насіння перед початком польових робіт.

Сьогодні Трифон Зарезан на Одещині вийшов за рамки приватного побутового обряду й став масштабною подією. У Болграді та навколишніх селах проводять фестивалі, які збирають виноробів, майстрів народного мистецтва й гостей з різних куточків країни. На таких заходах працюють ярмарки місцевих виробників, проходять дегустації вина, фольклорні виступи та відтворення обрядів обрізки лози.

Особливе місце в недавній історії свята посіло відзначення 14 лютого 2025 року в Болграді: місто стало центром культурного життя Бессарабії, до святкування долучились представники консульської місії, а святкові події відбувалися на подвір’ї біля Церкви Святого Преображення Господнього.

Святкування почалося хвилиною мовчання на честь українських захисників, після чого атмосфера стала пронизана традицією і відчуттям єдності. Частину зібраних коштів спрямували на підтримку Збройних Сил України, тому нинішнє святкування мало й благодійну, патріотичну складову.

“У своєму зверненні міський голова привітав мешканців та гостей фестивалю, наголосивши на важливості проведення таких традиційних свят, які виражаються в підтримці малих та середніх виробників вина та прагненні залучити іноземні інвестиції та міжнародних партнерів для економічного розвитку регіону”,- зазначають у відомстві.

Попри непрості часи, Трифон Зарезан залишається актуальним: свято стало символом спільності, передачі традицій і стійкості громад. Воно не лише про виноград і вино — передусім про людей, які пам’ятають своє коріння та берегтимуть його для наступних поколінь.

Фото: Укрінформ

Фото: Міністерство закордонних справ Республіки Болгарія